Емоційна лексика у польській та українській дубляжних версіях фільму Думками навиворіт (Pixar)

Praca licencjacka poświęcona jest analizie słownictwa emotywnego w polskiej i ukraińskiej wersji dubbingowej filmu animowanego Pixar „W głowie się nie mieści” („Inside Out”). Tematyka pracy wpisuje się w nurt badań nad językiem emocji oraz przekładem audiowizualnym, które zyskują coraz większe znaczenie w warunkach intensywnego rozwoju mediów i komunikacji międzykulturowej. Szczególną uwagę poświęcono sposobom wyrażania emocji w dubbingu oraz wpływowi decyzji translatorskich na odbiór postaci i narracji przez widza. Celem pracy było zidentyfikowanie i porównanie strategii leksykalnych oraz dyskursywnych stosowanych w polskiej i ukraińskiej wersji językowej filmu, a także określenie ich wpływu na kreowanie emocjonalnego obrazu bohaterów. Przedmiot badań stanowi słownictwo emocjonalne i emotywne występujące w dialogach filmowych, natomiast materiał badawczy obejmuje wybrane fragmenty oryginalnej ścieżki anglojęzycznej oraz jej polski i ukraiński dubbing. W części teoretycznej omówiono podstawowe zagadnienia związane z językiem emocji. Szczególną uwagę zwrócono na rozróżnienie pojęć emocjonalności i emotywności, które odgrywają istotną rolę w analizie językowych środków wyrażania uczuć. Przedstawiono również klasyfikacje słownictwa emocjonalnego i emotywnego oraz model trójpoziomowej emotywności opracowany przez Wiktora Szachowskiego. Ponadto scharakteryzowano pojęcie dyskursu emocjonalnego i emotywnego oraz omówiono specyfikę przekładu audiowizualnego, ze szczególnym uwzględnieniem dubbingu jako jednej z najtrudniejszych form tłumaczenia. Część empiryczna opiera się na analizie porównawczej dialogów reprezentujących pięć podstawowych emocji ukazanych w filmie: Radość, Smutek, Strach, Odrazę i Gniew. Analizie poddano środki leksykalne, stylistyczne oraz pragmatyczne wykorzystywane w obu wersjach językowych. Badanie wykazało, że tłumacze często stosują odmienne strategie przekładowe, dostosowując tekst do norm językowych i kulturowych odbiorców. Wyniki analizy wskazują, że ukraińska wersja dubbingowa częściej wykorzystuje środki ekspresywne, takie jak zdrobnienia, wykrzyknienia czy intensyfikatory, co sprzyja bardziej bezpośredniemu wyrażaniu emocji. Polska wersja natomiast częściej sięga po metafory, konstrukcje pośrednie oraz bardziej stonowane środki językowe, dzięki którym emocje są wyrażane w sposób mniej bezpośredni. Pomimo tych różnic obie wersje skutecznie oddają emocjonalny charakter oryginału i zachowują podstawowe funkcje komunikacyjne wypowiedzi bohaterów. Przeprowadzone badania potwierdzają, że przekład słownictwa emotywnego wymaga uwzględnienia nie tylko znaczenia leksykalnego wyrazów, lecz także ich funkcji pragmatycznych, kontekstu kulturowego oraz ograniczeń technicznych dubbingu. Uzyskane wyniki mogą znaleźć zastosowanie zarówno w dalszych badaniach nad językiem emocji, jak i w praktyce przekładu audiowizualnego oraz kształceniu przyszłych tłumaczy.

This bachelor's thesis examines emotive vocabulary in the Polish and Ukrainian dubbing versions of Pixar’s animated film Inside Out. The study is situated within the fields of emotion linguistics and audiovisual translation, both of which have gained increasing importance in the context of globalization and intercultural communication. Particular attention is paid to the linguistic means used to express emotions in dubbing and to the influence of translation choices on the audience’s perception of characters and narrative development. The main aim of the thesis is to identify and compare the lexical and discourse strategies employed in the Polish and Ukrainian versions of the film and to evaluate their impact on the emotional portrayal of characters. The research focuses on emotional and emotive vocabulary occurring in film dialogues. The corpus consists of selected excerpts from the original English soundtrack and their corresponding Polish and Ukrainian dubbing versions. The theoretical part of the thesis discusses key concepts related to the language of emotions. Special attention is devoted to the distinction between emotionality and emotivity, which plays a crucial role in the analysis of linguistic means of expressing feelings. The study also presents classifications of emotional and emotive vocabulary, as well as Viktor Shakhovsky’s three-level model of emotivity. Furthermore, the thesis explores the notions of emotional and emotive discourse and examines the specific characteristics and challenges of audiovisual translation, with particular emphasis on dubbing as one of the most demanding translation modes. The empirical part is based on a comparative analysis of dialogues representing the five basic emotions portrayed in the film: Joy, Sadness, Fear, Disgust, and Anger. The analysis focuses on lexical, stylistic, and pragmatic devices used in both language versions. The findings demonstrate that translators frequently apply different translation strategies in order to adapt the text to the linguistic and cultural expectations of the target audience. The results indicate that the Ukrainian dubbing version tends to employ more expressive linguistic devices, including diminutives, exclamations, and intensifiers, which contribute to a more direct expression of emotions. In contrast, the Polish version more often relies on metaphorical expressions, indirect formulations, and relatively restrained linguistic means. Despite these differences, both dubbing versions successfully convey the emotional content of the original film and preserve its communicative and narrative functions. The study confirms that translating emotive vocabulary requires consideration not only of lexical meaning but also of pragmatic functions, cultural context, and the technical constraints of dubbing. The findings may contribute to further research in emotion linguistics and audiovisual translation, as well as to the training of future translators working with audiovisual texts.

У бакалаврській роботі досліджено емотивну лексику в польській та українській дубляжних версіях анімаційного фільму Pixar «Думками навиворіт» («Inside Out»). Актуальність теми зумовлена зростанням ролі аудіовізуального перекладу в умовах глобалізації медіапростору та необхідністю вивчення способів відтворення емоційного змісту в різних мовах і культурах. Особливу увагу приділено аналізу лексичних засобів, які передають емоції персонажів і впливають на сприйняття наративу глядачем. Метою роботи є виявлення та порівняння стратегій передачі емоційної й емотивної лексики в польському та українському дубляжі фільму, а також визначення їхнього впливу на формування образів персонажів і загального емоційного тону твору. Об’єктом дослідження виступає мова дубляжу анімаційного фільму, а предметом – емоційна та емотивна лексика в польській і українській мовних версіях. Теоретичну основу роботи становлять праці українських, польських та зарубіжних мовознавців, присвячені лінгвістиці емоцій, теорії емотивності та аудіовізуальному перекладу. У роботі розмежовано поняття емоційності та емотивності, проаналізовано класифікації емоційної й емотивної лексики, а також розглянуто концепцію трирівневої емотивності Віктора Шаховського. Значну увагу приділено характеристиці емоційного та емотивного дискурсу, а також специфіці перекладу аудіовізуальних текстів, зокрема дубляжу. Методологія дослідження базується на порівняльному аналізі англомовного оригіналу та його польської й української дубляжних версій. Матеріалом дослідження стали репліки персонажів, що репрезентують п’ять базових емоцій: Радість, Смуток, Страх, Відразу та Гнів. Результати дослідження показали, що український дубляж частіше використовує експресивні мовні засоби, зокрема здрібніло-пестливі форми, оцінні прикметники, вигуки та інтенсифікатори. Це сприяє більш відкритому та безпосередньому вираженню емоцій. Польський дубляж характеризується більшою стриманістю, використанням метафоричних конструкцій і непрямого вираження емоційних станів. Встановлено, що обидві мовні версії загалом успішно передають емоційний зміст оригіналу, однак реалізують його різними мовними та культурними засобами. У висновках підкреслено, що переклад емотивної лексики в аудіовізуальних творах потребує врахування не лише семантики окремих слів, а й прагматичних функцій висловлювань, культурного контексту та технічних обмежень дубляжу. Отримані результати можуть бути використані в подальших дослідженнях з аудіовізуального перекладу, лінгвістики емоцій та підготовки перекладачів аудіовізуальних текстів.