Образ бабусі як особи, яка «своє знає» на прикладі українського і польського творів: «На початку і наприкінці часів» Павла Ар'є і «Kółko się pani urwało» Яцека Ґалінського

Метою роботи є порівняння двох літературних героїнь – Баби Прісі з твору «На початку і наприкінці часів» Павла Ар'є і Зофії Вільконської з твору «Kółko się pani urwało» Яцека Ґалінського. Обидві героїні можна назвати бабусями, які своє знають, тому що їхні нещоденні знання та бажання залишитися у центрі життя своїх спільнот відрізняють їх серед інших героїнь похилого віку.

The point of the paper is to compare two literary heroes - Baba Prisia from На початку і наприкінці часів by Pavlo Arie and Zofia Wilkońska from „Kółko się pani urwało” by Jacek Galiński. Both of them can be called the grandmothers that know their own, because their unusual knowledge and the will to stay in the centre of life of their societies makes them stand out from the other literary heroes of the old age.

Celem pracy jest zestawienie ze sobą dwóch bohaterek literackich – Baby Prisi z utworu „Na początku i na końcu czasów” Pawła Arje oraz Zofii Wilkońskiej z utworu „Kółko się pani urwało” Jacka Galińskiego. Obie z nich można nazwać babciami, które „swoje wiedzą”, ponieważ ich niecodzienna wiedza oraz chęć pozostanie w centrum życia swoich społeczności wyróżniają je spośród innych bohaterek literackich w podeszłym wieku.